Минуло більше ста днів, як у районі створено центр первинної медико-санітарної допомоги. Зараз уже можна говорити про деякі аспекти в роботі установи, про те, що вже вдалося зробити, над чим працюють у центрі зараз. Гість редакції – головний лікар РЦ ПМСД Микола Яцкуляк.

Микола Яцкуляк

– Слід сказати, що центр первинної медико-санітарної допомоги таки запрацював  і ми рухаємося вперед – так, як цього вимагають час, обставини, завдання, які ставлять перед нами департамент охорони здоров’я Львівської ОДА, Міністерство охорони здоров’я України, адже живемо в період реалізації медичної реформи в Україні, – розпочав розмову Микола Петрович. – Наше становлення було непростим, виникало ряд труднощів, які ми ще й до сьогодні не вирішили, і вже бачимо нові проблеми.  З нашого корпусу не можуть переселити тих медиків, що працюють на вторинній допомозі. Треба, щоб і аптека, яка є в нашому корпусі, змінила місце і перемістилася у великий корпус поліклініки, а на місці аптеки могли б розмістити  один з лікарських кабінетів. Ще нам потрібний кабінет профщеплення, це, свого роду, маленька операційна.

 – Миколо Петровичу, як укомплектований штат РЦ ПМСД?

– На сьогоднішній день на первинній ланці в Турківському центрі ПМСД працює 15 лікарів, в тому числі і я як головний лікар та Іван Нагайко – мій заступник.  У штаті є лікарі загальної практики сімейної медицини, терапевти і два педіатри. Цих фахівців недостатньо для того, щоби ми могли на первинному рівні забезпечити все населення доступною і якісною медичною допомогою. Тому МОЗ прийняло рішення, щоби у тих районах, де не вистачає лікарів, дозволити лікарю заключати декларації з пацієнтами понад встановлену норму. Ми знаємо, що терапевт може укласти 2000 декларацій, сімейний лікар – 1800 і педіатр – 900. Тож дозволено нам  укладати ще додаткові декларації – половину від визначених.. Ми мусимо всіх осіб, котрі виявлять бажання укласти договір з сімейним лікарем, охопити. Є надія, що все ж добра половина населення району укладе декларації, бо це зручно для людей. Наприклад, з початку року ми маємо можливість безкоштовно  зробити обстеження пацієнтам, які  підписали декларацію з сімейним лікарем,  по восьми медичних параметрах. А з другої половини 2019 року – більше 50 безкоштовних діагностичних обстежень зможе призначити сімейний лікар для пацієнта. Серед них –рентгенографія, ультразвукове дослідження, ехокардіографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, гастроскопія та інші, які сьогодні доступні не всім громадянам. Якщо пацієнт буде мати скерування  від сімейного лікаря, держава буде покривати вартість цих обстежень. На даний час ми маємо 9479 декларацій,  підписаних з сімейними лікарями. Якби не їх перереєстрація, що виникла у зв’язку  з утворенням  РЦ ПМСД – нової юридичної особи, що спричинило багато змін в оформленні установчих документів, ми б уже мали близько 20 тисяч декларацій. Надіємося, що до кінця лютого будемо мати 15 тисяч декларантів. Адже від кількості укладених декларацій залежить якість надання медичної допомоги та її об’єм.

Додатково хочу повідомити, що ми підписали угоду з лабораторією «Унілаб», яка працює на другому поверсі в колишньому приміщенні готелю, на безкоштовні обстеження, які сьогодні уже зобов’язані робити хворим, що звертаються за допомогою до сімейного лікаря. Також плануємо укласти таку ж угоду й з Турківською КЦРЛ, яка має лабораторію. Угоди мусимо укладати через те, що  центр  не має власної лабораторії, але, якби і мали, ніде її розмістити. Також плануємо придбати для кожного лікаря зокрема, який працює на первинному рівні медичного обслуговування, гемоаналізатор для дослідження рівня цукру в крові, а також гемоаналізатор для визначення інших важливих показників крові. Необхідний нам й електрокардіограф.

 – Миколо Петровичу, нещодавно на одному із сайтів  користувачі Інтернету висловлювали незадоволення, що медична реформа принесла негатив: був лікар у Вовчому, який працював сумлінно, – зараз нема лікаря, була «швидка» – не стало машини.

– Так, я читав ці дописи. Відповідно, у мене виникло запитання: а той, хто пише, запитав себе, чи цього лікаря задовольняла його робота, чи задовольняли його побутові умови, щоденне добирання до місця праці? Напевно, ніхто такого питання не ставив. Я хочу, щоби пацієнт і лікар були взаємно ввічливі. І старалися один одному іти назустріч. Якраз Людмила Сподарик, яка працювала у Вовчому більше 10 років,  дійсно належить до лікарів-професіоналів, але виникли обставини, що  вона змушена була змінити місце роботи. І це її право. Хочу наголосити, що лікаря потрібно цінувати. Люди звикли, ледь що сталося, і вже за 5 хвилин має бути у них в домі лікар. У цивілізованому світі ніде так не є. Там привикли за своє здоров’я піклуватися, дбати, словом приділяти першочергову увагу його профілактиці. Тепер і ми маємо цьому вчитися. Бо якщо ми самі свідомо занедбуємо своє здоров’я, винити в тому лікаря не потрібно. Сімейний лікар також є людина – може одружитися, піти в декретну відпустку, можуть виникнути інші життєві обставини, як у кожного з нас. А всі чомусь думають, що лікар має бути на одному місці прив’язаний до кінця життя. При такому ставленні до медиків, як у нас було в минулому, вісім лікарів Турківська лікарня втратила протягом 2017-2018 р.р. Вони звільнилися. З тієї причини  сьогодні нам уже не вистачає 12 лікарів. Думали б про їх побут, умови проживання, старалися б цьому сприяти, сьогодні були би на висоті, так як Старосамбірський чи Сколівський райони. А щодо машини, яка була у Вовчому, то вона могла раз в квартал приїхати до Турки, і то з бідою, бо ламалася. Ми тепер кожну копійку рахуємо і не можемо тримати штатну одиницю, платити їй заробітну плату, коли вона просто ходить на роботу, не виконуючи медичної послуги. Люди до цього не звикли, і думають: раз машина там була, то вона там і далі мусить бути. Хочу сказати, що медичний автомобіль на тому кущі є, це «Опель» – у Лімні. Зараз його ремонтують, бо вже більше десяти років є в експлуатації. Та й лікар нікуди не дівся.  Людмила Богданівна працює в Турці і обслуговує весь цей кущ – аж до Лопушанки.

Якщо вже зайшла мова про транспорт, то на сьогоднішній день в розпорядженні РЦ ПМСД є три маленькі машини «Опель», подаровані ще позаминулим урядом для сільської медицини, – в селах Верхнє Висоцьке, Лімна і Ясінка. Щоправда, у Лімні і Ясінці вони потребують ремонту, а у Верхньому Висоцькому машина справна.  Маємо чотири УАЗи – в Ластівці, Яворі, Гусному і Верхньому. Ці машини практично на ходу. До речі, використовуємо зараз їх для поїздок по школах району з лекціями про імунізацію щодо профілактики кору. Ще у нас є два нові автомобілі «Рено» , одержані  за сприяння Президента України Петра Порошенка. Вони знаходяться на тимчасовому зберіганні на фірмі, через яку були придбані, бо ще не здані в експлуатацію лікарські амбулаторії, для яких вони призначені.

– Ходять чутки, що, у зв’язку з медичною реформою, ліквідовуватимуть окремі медустанови в районі.

 – Із 55-и ФАПів, які в нас були, залишилося 42 – як місця постійного надання медичної допомоги. І я би хотів сьогодні звернутися до громад тих населених пунктів, які зараз говорять, що в них нібито закриють ФАП, і сказати, як насправді виглядає стан справ.

Фельдшерсько-акушерський пункт – це будівля, де надають медичну допомогу. Там є відповідний кабінет з певним медичним оснащенням і працює особа, яка здійснює надання медичної допомоги – фельдшер або медсестра. На сьогоднішній день не припинилося, і ні в якому разі не припиниться, надання медичної допомоги. Тобто фельдшер, чи медична сестра, які там працювали, будуть і далі працювати, але  в штаті найближчої лікарської амбулаторії. Тому що ті населені пункти, в яких проживає менше 400 осіб, згідно нормативів, не можуть мати стаціонарний ФАП для безперервного надання медичної допомоги. Якщо громада села буде згідна утримувати приміщення ФАПу, зможе закупити дрова для того медичного пункту, заплатити за світло чи газ, провести якийсь біжучий ремонт, то ми залишимо того фельдшера, який і був у цьому ФАПі, нехай надає медичну допомогу. Якщо у громади немає на це коштів, то ми тим більше не маємо можливості утримувати цю будівлю. Наше завдання – зберегти медичного працівника, нехай і в штаті суміжної медичної установи, але з обслуговуванням того населеного пункту. Наприклад, села  Бережок, Хащів, Жукотин,  Лопушанка, Дністрик Дубовий мають малу кількість населення. Ми ті населені пункти не залишили без фельдшера, хоч по всіх теперішніх нормативах фельдшер не мав би бути.  Для прикладу, фельдшер Стефа Вишинська,  яка працює у штаті ЛА     с. Лімна, знає, що її пацієнти знаходяться і в с. Бережок. Там вона живе, надає медичну допомогу, обслуговує виклики. До речі, зараз  стоїть питання, що хворий, з медичним працівником, який працює на первинній ланці, має більше контактувати по телефону. Лікар має хворого уважно вислухати, надати консультацію, пораду, визначити, разом з хворим, чи є необхідність йти до нього додому, чи може стан хворого дозволяє прийти йому в найближчу медичну установу для детального обстеження.  Та й артеріальний тиск виміряти тепер може будь-хто, не обов’язково чекати на лікаря. І тільки якщо це серйозна ситуація, то протягом двох годин сімейний лікар зобов’язаний бути у пацієнта. А коли  виникла якась екстрена патологія – кровотеча, опік, перелом – тоді пацієнту потрібно через службу «103» викликати екстрену медичну допомогу. Тепер все розділено – первинна, екстрена, вторинна, третинна спеціалізована допомога. Тому до цього потрібно буде нам всім звикати. І я вірю, що все в процесі налагодиться.

Розмовляла Ольга Тарасенко.

http://boykivshchina.info

turkaБез категоріїМинуло більше ста днів, як у районі створено центр первинної медико-санітарної допомоги. Зараз уже можна говорити про деякі аспекти в роботі установи, про те, що вже вдалося зробити, над чим працюють у центрі зараз. Гість редакції – головний лікар РЦ ПМСД Микола Яцкуляк. Микола Яцкуляк – Слід сказати, що центр первинної...ВСІ НОВИНИ ГІРСЬКОГО КРАЮ НА ОДНОМУ САЙТІ!   КРАЩЕ ГІРКА ПРАВДА,  НІЖ СОЛОДКА БРЕХНЯ!