Митрополита Макарія обрано місцеблюстителем Предстоятеля УАПЦ

mytr-makarijЗгідно рішення надзвичайного Архієрейського Собору Української Автокефальної Православної Церкви від 27 лютого 2015 року, місцеблюстелем предстоятельської кафедри УАПЦ було обрано Високопреосвященнійшого Макарія (Малетича), митрополита Львівського, керуючого Рівненською, Волинською та Таврійською єпархіями.

Митрополит Львівський Макарій (в миру Малетич Микола Іванович) Народився 1 жовтня 1944 р. у бойківському селі Красне Турківського району Львівської області в селянській багатодітній родині.

Батько, Малетич Іван Кирилович, 1907 року народження, помер в 1959 році на 52 році життя.

Мати, Малетич Юлія Іванівна, 1912 року народження, померла в 1963 році. Сім’я залишилася без батьків. З десятьох дітей незабаром двоє померло, залишилося 6-ть братів і 2-і сестри.

У 1951 році пішов у перший клас Краснянської восьмирічної школи, після закінчення якої змушений був працювати в радгоспі “Карпати”, навчатися у вечірній школі та доглядати двох молодших братів, оскільки старші брати та сестри залишили свою домівку, бо самі створили власні сім’ї та роз’їхалися по світі. Малетич Михайло був одружений в с. Яунові Турківського району; сестра Анастасія вийшла заміж і проживала в с. Красне; брат Кирило одружився і проживав у с. Красне, сестра Марія зі своїм чоловіком та брат Йосиф виїхали в Краснодарський край, де і зараз проживають. В батьківській оселі залишилися брати Василь і Ярослав, яким було після смерті матері 12 і 7 років, тому опікуватися ними прийшлося мені як найстаршому братові осиротілої сім’ї.

У 1964 році одружився з Андрійчик Катериною Михайлівною. В армії служити не довелося за сімейними обставинами, але в 1967 році проходив двомісячні військові збори. В 1973 році вступав до Одеської духовної семінарії, не вступивши, поїхав у Краснодарський край, де працював на лісопереробних роботах до 1974 року. В цьому році знову вступав до Одеської семінаріїю, але не був зачислений до числа студентів.

Після цього поїхав у Пензьку область у м. Нижній Ламов, де працював на заводі до 1975 року, дружина в той час залишилася проживати в с. Красному та працювати в радгоспі й виховувати трьох наших дітей Миколу, Наталію та Ганну. В цьому році знову вступав до Одеської семінарії, був зачислений, але повноважений у справах релігії не хотів дати дозволу на мою прописку в семінарії ( зі слів ректора архимандрита Агафангела ). Мені було запропоновано зустріч із повноваженим, але я відмовився, за що прийшлося залишити стіни семінарії. Лише через деякий час із благословення Високопреосвященнішого митрополита Сергія, я був направлений у Донецьку область у м. Горлівку, де працював кочегаром, пономарем і псаломщиком, куди до мене приїхала моя сім’я.

18 січня 1975 року мене висвятили в сан диякона, на служіння в м. Константинівку Донецької області, а 10 серпня цього ж року був висвячений у сан священика в Святоуспенському соборі.

У 1982 р. закінчив Московську духовну семінарію, заочно.

18 січня 1975 р. рукопокладений у сан диякона, а 10 серпня того ж року – у пресвітера Російської православної церкви.

Приходське служіння проходив у Донецькій, Луганській, Ростовській та Львівській областях. Овдовів у 1993 р.

У 1993 р. офіційно покинув Російську православну церкву та перейшов до УАПЦ.

У 1997 р. рукопокладений владиками Димитрієм (Яремою), Ігорем (Ісіченко) і Мефодієм (Кудряковим) у єпископа та одноголосно обраний Собором УАПЦ керуючим Львівської єпархії. Також за сумісництвом керує Рівненською, Волинською і Таврійською єпархіями, до яких входять Херсонська та Миколаївська області.

25 травня 2011 р. Архієрейським Собором УАПЦ за пропозицією Предстоятеля УАПЦ, Блаженнійшого Мефодія (Кудрякова), митрополита Київського і всієї України про відзначення трудів на користь Православної церкви за багаторічну «ревну працю для добра Церкви, та утвердження духовності в українському народі» владика Макарій одноголосно возведений у сан митрополита.

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *