31972801Примножує жах життя,

Країна слабка і двоїста.
За назвою – рідна, своя-
Чужа і ворожа за змістом. Театр гекатомб і гекуб
Триває, все та ж заковика:
На сцені – Державний Тризуб,
За сценою – Янус дволикий.
(В.Базилевський.)
У часописі «Бойківщина» 14.02.2015р. я частково пояснив байдуже ставлення верхніх ешелонів влади до добровольчих батальйонів націоналістичного духу та ідеї. Це зокрема батальйони «Правий сектор», «Айдар» та «ОУН», які знаходяться і ведуть боротьбу з московськими окупантами на передовій лінії фронту.

Якщо військові формування, організовані Міністерством оборони, ще сяк-так забезпечує влада, то добровольчі батальйони майже за рахунок пожертв громадян. Практично українське військо і народ України стали заручниками «рідної» влади і московських окупантів, а точніше, опинилися між ковадлом і молотом. Де ковадлом -«рідна» влада, а молотом -московська орда, яка поливає вогнем військо і мирний український народ з «градів», мінометів і кулеметів. Я не хочу обливати брудом владу, яка застрягла у багні корупції, наживи, збагачення в той час, як Україна знаходиться у війні з москалями. Влада навіть не називає війну війною, а тільки АТО. Про те, що владі байдужа доля держави Україна і її народу, свідчить те, що можновладці ходять по Європі з протягнутою рукою, випрошуючи долари, а самі свої мільярди й мільйони тримають на депозитах у тих же закордонних банках. Днями появилася інформація у ЗМІ про те, що в українських високопосадовців у власності є понад 100 млрд. доларів. Це, крім тих, що вивезли збіглі колишні можновладці. Пишу я про це важке становище України і замкнуте коло, в якому вона, і ми з вами, опинилися, не для того, щоб посіяти песимізм, а навпаки. Я хочу, щоб кожний громадянин України зрозумів, що наш порятунок – в нас самих. Як кажуть: «Порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого». turka.at.ua

Ми мусимо вимагати від влади активніше протидіяти московським окупантам. Включити всі засоби і способи, щоб якщо не вигнати їх з України, то принаймні припинити вбивати наших військових, нашу молодь – майбутнє нації.див turka.at.ua

Одночасно ми всі, незалежно від віку і статі, кожний на своєму місці, у міру своїх можливостей, повинні взяти активну участь у перемозі над ворогом. Пам’ятаймо заповітні слова І. Котляревського:

«Любов к Отчизні де героїть,
там вража сила не устоїть,
там грудь сильніша од гармат».
Мене тішить те, що наш народ проявляє справді героїзм: одні – на війні з московським агресором, а інші – в тилу, підтримуючи наше військо матеріально. Роблять це не тільки дорослі, але й діти, які збирають гроші, плетуть маскувальні сітки, підтримують військових морально, надсилаючи їм листівки зі щирими побажаннями і малюнками. Є в нас і такі, що відмовляються підтримувати матеріально наше військо, посилаючись на те, що все одно гроші та інша матеріальна допомога будуть вкрадені. При Ісусі Христі було 12 апостолів і один з них, Юда, був відступником. Ісус знав про нього, бо сказав: «Хто мене поцілує, той мене і зрадить». Але він не позбувся його, не відігнав його від себе. Ісус поступив так для того, щоб ми не розчарувалися, коли, роблячи добру справу, між нами побачимо Юду. Недарма у нас кажуть: «Чесний думає, що всі чесні, злодій думає, що всі злодії». Не зважає наш народ на такі негативні явища, як розкрадання грошей і матеріалів, а підтримує своє військо. Головне – перемога над ворогом, а потім і з владою розберемося. А про те, що ворога переможемо, я не сумніваюся, бо з нами Бог і правда, а ще – єдність народу, війська і всього суспільства. Тож, Боже, нам єдність подай! Про єдність наших земляків впідтримці війська свідчить те, що вони на різних рівнях беруть у цьому активну участь. Це місцева влада, школи, медицина, культура, політичні і громадські організації району, окремі громадяни. Треба відзначити велику роботу зі збору коштів, матеріалів, військового спорядження активістами ГО «Майдан Турківщини». Не залишається осторонь цих архиважливих і вкрай необхідних заходів й ГО КУН, яку очолює Петро Ільницький.

Минулого тижня зі Львова відправлено два автомобілі, обладнані під санітарні, для батальйону «ОУН» у Піски, біля Донецька (на фото). Ці автомобілі були повністю завантажені військовим одягом, ліками, продуктами та іншими речами, необхідними нашим воїнам на фронті. Один автомобіль подарував підприємець, другий – і все, що було завантажено в ці автомобілі, закуплено за пожертви громадян, зібрані членами ОУН і КУН у Дрогобицькому, Стрийському, Самбірському, Старосамбірському і Турківському районах. У нашому районі зібрано для закупівлі автомобіля і необхідних речей 20571 грн. Координатором зі збору коштів був Петро Ільницький, а до збору грошей долучилися в Лімні – Вишинська Марія (1500 грн.), у Кривці -Созанський Андрій (3576 грн.), Михайлик Микола зібрав ус. Бітля (без Сигловатого)7660 грн., у Нижньому – 3755 грн.; Турківська лікарня і поліклініка – 1100 грн., церковна громада с. Нижнє – 2000 грн., від ГО « Майдан Турківщини» п. Ігор (свого прізвища не назвав) передав 1000 грн.

Від імені організаторів висловлюю щиру подяку всім, хто пожертвував гроші зі свого скромного бюджету, і тим, хто долучився до їх збору. Пам’ятаймо, що мусимо себе обмежувати чи відмовляти в чомусь потрібному до повної перемоги над московськими окупантами. І нехай в цьому допоможе нам Бог.

За правду, браття, єднайтесь щиро,
Єдиний маємо правий шлях.
(Леся Українка.).
Микола МИХАИЛИК, член Проводу Турківської РО КУН.

Газета “Бойківщина” №12,2015

Схожий запис

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *