200px-KasuchnychНайменше хотів би оправдовуватися за події, які сталися у Турківській міській раді 27 січня, однак, переконаний у тому, що земляки мають знати і мою точку зору на цю неординарну ситуацію. Мене попереджали перед сесією, яка мала розглядати бюджет, про можливі провокації, навіть радили запросити собі на підмогу дужих хлопців, але робити цього не хотів.

По-перше, боятися мені у місті, де мене обрала громада, нічого, по-друге, кликати когось собі на захист, щоб потім у Турці була велика бійка, якось не випадало.

До зали засідань прийшли представники ГО «Майдан Турківщини», Самооборони, Антикорупційного комітету та інші, серед яких і незнайомі мені люди. Офіційно мету свого візиту пояснювали звинуваченнями у розкраданні грошей, зокрема, як я збагнув, мова йшла про те, що на тротуар по вулиці Василя Стуса пішло забагато коштів – і на роботу, на матеріали. Хоча згідно з проектом, мало піти 213 тисяч гривень, а вклалися у 209 тисяч гривень.

Хотів би сказати, що кошторисна документація пройшла Держбудекспертизу і акт виконаних робіт я, як посадовець, підписую лише після того, як свої підписи поставили представники технічного нагляду, спеціаліст міської ради з будівництва, головний бухгалтер міської ради. Зрештою, якщо представники громади мають якісь сумніви, то є фінансова інспекція, яка фахово перевіряє такі речі. Треба сказати, що присутніх у сесійній залі це зовсім не цікавило, бо прийшли вони із зовсім іншою метою – скомпрометувати мене. Пройшовши так звану «народну люстрацію», з переломом пальця правої руки я відразу був змушений звернутися до медиків та правоохоронних органів, а депутати продовжили сесію. Під тиском тих же громадських активістів, окремих депутатів міської ради та невідомих осіб, обранці проголосували за мою відставку, а виконувачем обов’язки мера стала секретар ради. Після інциденту райвідділ міліції розпочав кримінальне провадження за фактом нанесення мені тілесних ушкоджень, а я змушений оскаржувати у суді рішення депутатів про припинення моїх повноважень, хоча декілька депутатів міської ради просили вибачення за голосування щодо відставки під тиском сторонніх осіб.

Чому сталося так, як сталося. Не секрет, що мою кандидатуру розглядали на посаду голови Турківської райдержадміністрації і через це, аби скомпрометувати мене, активісти громадських організацій і влаштували таку акцію – це політична складова справи, але є і інша, пов’язана з діяльність бізнес-депутатів. Окрема група обранців, які й раніше були при владі, які мали вплив на попередніх мерів, прекрасно розуміють, що з кінцем каденції прийде кінець і їхнім прагненням приватизовувати орендовані приміщення, надавати дозвіл на приватизацію земельних ділянок. Я не дозволяв їм цього робити, накладав вето на окремі рішення, але це однаково їх не зупиняло. Тобто для того щоб я їм не заважав, вони і придумали таку помсту, залучивши представників громадсько-політичних організацій. Шкода, що ці люди повелися на таку брудну справу, захищаючи не інтереси міста, а бізнес-депутатів.

Те, про що піде мова далі, турківчани мають знати, адже настав час говорити про це уголос. Скажімо, Любомир Яворський орендує приміщення книгарні у центрі міста, за ціною 5.50 гривень за квадратний метр, у той час, коли в середньому вартість квадратного метра в Турці – 50-70гривень. Я робив п’ять спроб підвищити вартість оренди, але дане питання залишалося відкритим. А мова йде про наповнення міського бюджету. Той же Любомир Яворський самотужки і абсолютно незаконно обладнав у квартирі на Площі Ринок, № 21, магазин. Будь-хто з інших жителів міста такого ніколи б не зробив. Але пану депутату можна, бо він депутат… Та ще й привілейований.

Руслан Шиян отримав в оренду приміщення на вулиці Молодіжній, 46,провів там ремонт і, враховуючи це, міська рада не брала протягом року у нього оренди. Але минув рік, і пан депутат вирішив продовжити собі ту ж оренду. Навіть без розгляду бюджетної комісії, він просто посеред сесійного засідання запропонував продовжити собі оренду, оскільки витратив на ремонт 250 тисяч гривень, а тому вирішив, що може ще протягом трьох років безкоштовно займати приміщення і вести підприємницьку діяльність. Таке враження, що чоловік просто займається обкраданням, громади міста. Але йому можна, бо він, бач, депутат міської ради. До речі, в останньому номері газети «Бойківщина» від 16.05.2015 року, в статті «Безкарність спонукає до нових злочинів», вже стоїть зовсім інша адреса: Молодіжна, 46 «а», а це означає, що виготовлений новий технічний паспорт і приміщення можливо готується до приватизації.

Іван Куцик подавав на сесію міської ради заяву на проект землеустрою в парку по вул. Шевченка, бо хотів прихопити 35 арів паркової зони. Його колеги-однодумці проголосували за таке рішення, а мені довелося після того накласти вето на нього. Хочу запитати, на якій підставі депутат хотів паркову зону? Що, депутату все можна? Однак після цього земельна ділянка в парковій зоні була виорана і використовується для ведення особистого селянського господарства.

Дивовижним чином приватизував приміщення фірми «Сяйво» по вулиці Міцкевича, майдан Шевченка, пл. Ринок, Роман Мельник, взяв він і ставок по вулиці Олекси Довбуша у відпочинковій зоні, оформивши його як земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Ігор Хомик кілька років судився з міською радою з приводу своїх земельних питань, і всі суди успішно програвав. Він же зареєстрував свій будинок в місті Турка, вул. Самбірська, під сільський зелений туризм. Звісно, ніхто нічого не має проти такого бізнесу, але бізнес у пана Хомика виявився нечесним, бо з міста зробив село і ухиляється від сплати податків. Якщо б будинок був у селі, інша справа, але у місті – це вже відповідне оподаткування, адже треба вважати це уже не сільським туризмом, а готелем.

Мушу ще раз підкреслити, що протягом усієї своєї каденції власне таким депутатам я не давав можливості чинити ті чи інші абсурдні речі, за що і поплатився. Впевнений у тому, що прості турківчани мене розуміють, бо і їм уже набридла така собі бізнес-еліта маленького містечка, яка уявила себе всесильною. Ситуацію, що склалась у місті Турка, вивчали мери міст Львівщини на засіданні своєї асоціації, де були присутні представники телебачення та преси за участю представників ОБСЄ. Ці люди, як і Ви, турківчани, добре мене знають, знають і те, скільки вдалося зробити для Турки, а тому осудили прояви свавілля та виступили на мій захист. Зрештою, ніхто не застрахований від свавілля в одному, чи в іншому місті.

І наостанок хотів би сказати, що інцидент у міській раді не приголомшив мене, а радше навпаки, додав упевненості у тому, що діяв я правильно і в інтересах міста та його мешканців.

Юрій КАСЮХНИЧ, Турківський міський голова.

Газета “Бойківщина” №21,2015

Схожий запис

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *