5Jnz7KvpohkУ четвер Турка провела в останню дорогу десантника Юрія Міська

І знову чорною птахою на Турківщину прилетіла трагічна звістка про загибель у зоні АТО, під Маріуполем, ще одного нашого земляка, 27-річного турківчанина, молодшого сержанта, радіотелеграфіста зенітно-артилерійського взводу 79 аеромобільної бригади – Юрія Міська. Спілкуючись з його командирами, зокрема заступником командира бригади полковником Іваном Савкою (до речі, уродженцем с. Лопушанка нашого району), заступником командира батальйону по роботі з особовим складом, в якому служив Юрій, Ярославом Калашником, почув багато добрих слів про його військову службу, бойові будні. Юрій був справжнім воїном, який добровільно пішов на фронт, добре усвідомлюючи свою місію у справі захисту України від ненависного окупанта. Вірив у світле майбутнє нашої держави, хотів, щоб його рідні, знайомі, земляки жили мирно у багатій і справедливій державі. Коли в січні 201S р. він прийняв рішення йти до війська, за плечима уже мав добрий армійський досвід – 3 роки служив за контрактом у Чопському прикордонному загоні, був добре фізично і морально підготовлений до будь-яких несподіванок та випробувань.

Прикро усвідомлювати, що сьогодні його уже немає серед нас. Але в Турці сотні людей все життя пам’ятатимуть його як щиру, надзвичайно порядну, чесну і доброзичливу людину. Своїм особливим оптимізмом, високим патріотизмом він налаштовував оточуючих на позитивні емоції за будь-яких обставин, сам свято вірячи, що у нас все буде добре. Пройнявшись відповідальністю за Україну, визначив для себе фронтову дорогу, щоб з такими, як він, патріотами, вигнати сепаратистську нечисть з нашої багатостраждальної Богом даної землі. На жаль, у цій нелегкій священній боротьбі обірвалося його життя, зупинилося серце, в якому було так багато любові.

У траурі – вся Турківщина. Всі ми у молитовній вдячності за мужність, громадянську позицію, схиляємо голови перед пам’яттю великого Воїна Світла, який пішов від нас у потойбічні світи, там, де всі праведні спочивають, де вже зібралося сотні таких відважних лицарів добра і справедливості, як Юрій.

Проводжали в останню дорогу Героя тисячі турківчан, а чин похорону відслужили більше 40 священиків різних конфесій разом з владикою УПЦ КП Яковом.

Добрі, приємні спогади про Юрія і в його першої вчительки Ольги Хорт. Нам вона сказала: «Юрій був хорошою, доброю, чуйною, слухняною, чесною, і, разом з тим, веселою, життєрадісною дитиною. Знав багато пісень і віршів, яких навчила його мама. Був завжди ініціативним й дотепним. Тому учні ставилися до нього з великою симпатією. На жаль, про все це доводиться говорити у минулому часі».

«Квіти. Лампадки. Тисячі людей. Вервичка автомобілів, що простягнулася на два кілометри. Вже біля церкви помічаю хлопця, який нещодавно демобілізувався після року служби на Сході -кам’яне обличчя, яке вже наче й не здатне на емоцію.

Здавалося, все містечко вже не здатне на емоцію. Настільки вже звикли до такої картини.

Але тут говорить священик, простими словами любові й скорботи – і навіть дужі чоловіки не в силах стриматися. Містечко заливається сльозами горя, скорботи, ненависті до війни … і вибачень», – написала у своєму Фейсбуці турківчанка Уляна Юренко.

У глибокій скорботі висловлює щире співчуття сім’ї та рідним Героя Турківська районна рада та райдер-жадміністрація. А всі ми просимо у Господа дати силу та витримку батькам і рідним пережити це велике горе.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Василь ВАСИЛЬКІВ.

Газета “Бойківщина” №30,2015

turkaБез категоріїУ четвер Турка провела в останню дорогу десантника Юрія Міська І знову чорною птахою на Турківщину прилетіла трагічна звістка про загибель у зоні АТО, під Маріуполем, ще одного нашого земляка, 27-річного турківчанина, молодшого сержанта, радіотелеграфіста зенітно-артилерійського взводу 79 аеромобільної бригади - Юрія Міська. Спілкуючись з його командирами, зокрема заступником командира...ВСІ НОВИНИ ГІРСЬКОГО КРАЮ НА ОДНОМУ САЙТІ!   КРАЩЕ ГІРКА ПРАВДА,  НІЖ СОЛОДКА БРЕХНЯ!