1916966_1205312089496123_7713145754713929904_nЯ не хочу казати загинув. Його вбили. Як вбивали небесну сотню на Майдані, як вбивали сотні та тисячі наших хлопців у цій недо-війні. Вбили під час чергового перемир’я.

Все спокійно. Всі задоволені. Процес іде, Мінські домовленості продовжено на рік…

Ми звикли до повідомлень спкерів АТО: За минулу добу загинув один військовослужбовець. Завтра на мій стіл покладуть зведення за добу. Там буде: “МВС: безповоротні втрати – 1 бойова”… Я звик до цих зведень до цих цифр. Я передам їх туди де вони стануть статистикою. Але ця безповоротна втрата – наш Барні! Чуєте, НАШ БАРНІ!!!.

Коли мені прийшло СМС я стояв і тихо ридав. Ні я по вовчому, але майже мовчки вив! Наш Барні! А навколо ходили ситі, задоволені, яким взагалі начхати, головне щоб їх не чіпало, головне щоб гроші робилися, які люблять тишу…

А Барні більше не буде… Не буде більше легенди батальону “Миротворець”, частки його великої сім’ї, частки його душі. Сашко був надзвичайною людиною! Йому завдячують життям багато “Миротворців”.

Невисокий, але кремезний, з особливим почуттям гумору… З абсолютною відсутністю страху в моменти, коли треба діяти. За найтяжчих обставин виникала його кумедна фігура з гранатометом РПГ-7 і звучали незабутні слова: “Командир! А дай я його в…бу!” Коли по нас прицільно гатив міномет в Іловайську, коли неможливо було підняти голову та вилізти з ями, Барні сказав “А дай я його в…бу!”, проліз під паркамом, пішов до сєпарів і вгатив! А потім довершив справу з Стєчкіна! На ворожій території! Коли по Іловайську поїхав танк, що ввалив в стіну депо, всі реально злякалися. А Барні сказав: “Зараз я його …” , і побіг ловити танка. Добре що вчасно розібрались, що він наш, бо в…бав би точно!

Він вижив у Іловайську, залікував нелегкі поранення та знову подався в батальон. Він кошмарив сєпарів під Майорськом і Зайцевим. Рейди на позиціїї сєпарів Барні з товаришами – це окрема сторінка історїі. Він був немов зачарований, як характерник. Мабуть мольфари його оберігали, чи що… Це була не перша і не друга його ротація (не можу казати скільки вони там були).

Куля снайпера… В голову… Достойна смерть для козака, захищаючи Вітчизну. Але це смерть нашого друга, брата.

Залишилась дружина і дочка… ми обов’язково будемо намагатись розділити біль втрати , яку завтра в зведенні назвуть: “МВС: одна безповоротня, бойова…”

Але люди, зрозумійте одне: втрата БЕЗПОВОРОТНЯ!!! Не має вороття! І всіма цими безпововоротніми втратами ми закриваємо шлях на вороття до старого існування. І це вже час зрозуміти тим, хто на крові та сльозах видерся на вершини влади, хто з війни зробив бізнес, і чий бізнес процвітає під час війни… Ви – тимчасові. Нахапати та втекти – не вдасться. І всіх нас в безповоротні не переведете. Ми давно безповоротні. Ми йдемо вперед. В ім’я України, в ім’я її героїв, в ім’я твоєї пам’яті – наш Сашко, наш БАРНІ!

Vsevolod Stebliuk ,ФБ

Схожий запис

1 коментар

  1. Вічна память героєві

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *