Що потрібно знати, коли до вас приходить прокуратура з перевіркою.

prokuraturaЩе у вересні 2012 року Законом України № 5288-VI були внесені суттєві зміни в Закон України «Про прокуратуру», які значно обмежували повноваження органів прокуратури в частині здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів України. Такі законодавчі зміни в регулюванні правового статусу органів прокуратури були зумовлені необхідністю перетворення прокуратури з карального органу, який має необмежені повноваження та є пережитком радянської системи (яким на той момент фактично була прокуратура), на правоохоронний орган європейського зразка, діяльність якого спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку тощо. Проте до сьогодні є непоодинокі випадки, коли саме в рамках здійснення такого нагляду органами прокуратури проводяться численні перевірки суб’єктів господарювання, нерідко з грубими порушеннями встановленого законодавством порядку. При цьому, потрібно зауважити, що прийнятий Верховною Радою України Закон України від 22.07.2014 № 1600-VII, яким вводяться обмеження щодо втручання держави в діяльність суб’єктів господарювання, зокрема щодо проведення перевірок, не захищає підприємства, установи та організації від візитів працівників органів прокуратури. Це прямо випливає з статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення в тому числі прокурорського нагляду. А відтак, органи прокуратури мають право за наявності відповідних на те обставин перевіряти діяльність будь-якого суб’єкта господарювання в рамках здійснення нагляду за додержанням та застосуванням законів України. Для того, щоб мати можливість захистити себе від незаконних вимог працівників прокуратури та протиправних перевірок, розглянемо про що потрібно пам’ятати, коли до Вас завітали гості з прокуратури з черговою перевіркою.

Порядок призначення та проведення перевірки

Порядок призначення та проведення перевірок врегульовано статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» та Положенням про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженим Наказом Генерального прокурора України від 12.11.2012 року № 111 (надалі – Положення).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру» для здійснення перевірки прокурор приймає постанову з зазначенням підстав, що свідчать про можливі порушення законності, копія якої повинна бути надана представнику суб’єкта господарювання, який перевіряється. При цьому, проведення перевірки без надання копії такої постанови не допускається, про що прямо зазначено в Законі. Очевидно, що така постанова повинна бути надана перед початком проведення перевірки, щоб суб’єкт господарювання мав можливість ознайомитись з її змістом та оскаржити в разі її невідповідності нормативним вимогам.

Підставою для проведення перевірки можуть бути як звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, що свідчать про можливі порушення законності, так і власна ініціатива прокурора. В першому випадку призначення та проведення перевірки за відповідними заявами можливе тільки після їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або неприйняття ними, у тому числі у встановлені строки, рішень з цих питань. А тому проведення перевірки прокуратурою за заявами зазначених осіб без розгляду такої заяви відповідним органом може вважатись необґрунтованим та бути оскарженим. Винятком є заяви про вчинення кримінального правопорушення, які розглядаються прокуратурою та реєструються в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 2.4 Положення підставами для проведення перевірки за ініціативою прокурора є дані, які свідчать про можливі порушення законності. Відповідні висновки можуть бути зроблені на підставі аналізу інформації з різного роду джерел, але об’єктивуються вони в організаційно-розпорядчих документах Генеральної прокуратури України, обласних та інших прирівняних до них прокуратур (доручення, накази, плани роботи тощо).

Положення містить також вимоги, яким повинна відповідати постанова прокурора про призначення перевірки. Так, відповідно до пункту 4.3 Положення у постанові зазначається:

– дата та місце її прийняття;

– підстави для здійснення перевірки, що свідчать про можливі порушення законності;

– об’єкт перевірки;

– обґрунтування необхідності вчинення відповідних перевірочних дій;

– порядок оскарження постанови;

– відомості про спосіб надання копії постанови об’єкту перевірки;

– дані про посадову особу, яка її винесла та підписала.

Відсутність зазначених даних може бути підставою для її оскарження та скасування, а у разі не зазначення об’єкту перевірки суб’єкт господарювання не зобов’язаний задовольняти будь-які вимоги прокурора на підставі такої постанови.

Важливо також пам’ятати, що окремі повноваження прокурора можуть бути реалізовані виключно під час проведення перевірки. Так, відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру» тільки під час проведення перевірки, призначеної у встановленому законом порядку, прокурор має право: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки; отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури. При цьому необхідність вчинення зазначених дій повинна бути обґрунтована в постанові про призначення перевірки. Це означає, що будь-які з зазначених вище вимог прокурора, спрямовані до суб’єкта господарювання за відсутності постанови про проведення перевірки даного суб’єкта, є незаконними і не підлягають виконанню.

При цьому відповідно до Закону допуск до документів, які містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, подання в прокуратуру документів та матеріалів у визначений нею строк, а також видача різного роду довідок здійснюється тільки за письмовою вимогою прокурора. З зазначеного випливає, що це повинен бути окремий процесуальний документ, за відсутності якого суб’єкти господарювання не зобов’язані задовольняти відповідні вимоги прокурора.

Окремої уваги заслуговує питання витребування прокуратурою оригіналів документів суб’єктів перевірки. Положення (пункти 6.3.-6.5.) передбачає, що безпідставне витребовування та зберігання прокурором оригіналів документів об’єкта перевірки забороняється. З такими документами працівники органів прокуратури можуть ознайомитись на місці перевірки або за потреби отримати їх копії. У виняткових випадках за наявності загрози їх знищення, підміни або іншого недобросовісного використання об’єктом перевірки чи його посадовими особами, необхідності збереження доказів для кримінального провадження чи суду, а також перевірки їх на можливе підроблення оригінали документів можуть бути витребувані прокуратурою. Разом з тим, не потрібно забувати, що як зазначалося вище, у разі якщо така вимога не оформлена письмово, суб’єкт господарювання не зобов’язаний її задовільняти. Варто додати, що при наданні будь-яких документів прокуратурі рекомендується ре здійснювати їх детальний опис. А у випадку, якщо на Вашу думку відсутні нормативно визначені підстави для надання оригіналів документів, оскаржувати такі дії органів прокуратури в судовому порядку.

Строк проведення перевірки

На жаль, на нормативному рівні строки проведення перевірки прокуратурою чітко не регламентовані. Пунктом 6.1 Положення передбачено тільки, що перевірка повинна здійснюватись у розумні строки. Розумними відповідно до даного документу вважаються строки, об’єктивно необхідні для здійснення перевірки з урахуванням її обсягу, складності, об’єкта та місця його знаходження. Відсутність чітко встановлених строків перевірки несе загрозу для суб’єктів господарювання бути постійно під пильним оком працівників правоохоронного органу. Разом з тим, вчинення різних процесуальних дій протягом довгого періоду часу на підставі однієї постанови про призначення перевірки видається нелогічним. Така позиція неодноразово знаходила своє відображення і в правозастосовчій практиці. Для прикладу Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 11 вересня 2013 року № 1237/12/13-13 зазначає, що постанова про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання. Зважаючи на це, дії працівників прокуратури, мотивовані здійсненням перевірки на підставі постанови, відповідно до якої уже були здійснені процесуальні заходи та виконані відповідні вимоги прокурора, можуть бути оскаржені як незаконні.

Оскарження постанови про проведення перевірки

Насамкінець звертаємо увагу, що постанова про проведення перевірки може бути оскаржена представником об’єкта перевірки до прокурора вищого рівня або до суду в порядку адміністративного судочинства. Строк звернення з відповідною скаргою становить 10 днів з моменту отримання постанови. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду. В такому випадку особа може звернутися до суду протягом 10 днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги. Потрібно звернути увагу, що оскарження прокурору вищого рівня постанови про проведення перевірки не зупиняє її проведення. Однак у разі задоволення такої скарги, відповідно до пункту 5.8 Положення всі перевірочні дії припиняються, а оригінали документів повертаються об’єкту перевірки. Зауважимо, що у разі судового оскарження, перевірка може бути зупинена судом як захід для забезпечення позову в разі задоволення відповідного клопотання.

Рубрика: государственные органы
Автор: Ирина Гандзюк, Август 27, 2014

http://jurblog.com.ua/

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *