Семінар на Турківщині для викладачів та координаторів курсів

14115518_1919233044970715_6607759421075848079_oВолонтери Безкоштовних курсів української мови завершили п’ятиденний семінар у селі Розлуч, що на Львівщині, який відбувся завдяки доброчинцям на платформі Спільнокошту. У заході взяли участь 38 викладачів, координаторів та лекторів зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Дружківки, Костянтинівки, Краматорська, Слов’янська, Харкова, Вінниці, Києва, Херсона, Запоріжжя, Дніпра, Чернігова, Нікополя.

Семінар для волонтерів Безкоштовних курсів української мови розпочали зі знайомства та лекції про організацію роботи на курсах. За допомогою арт-підходу, який провела викладач курсів з Києва Оля Андрусенко, учасники семінару охарактеризували себе через футболку, яку б вони одягнули. Найприкметніше, що волонтери, розповідаючи про себе, часто вживали слово «любов» – любов до людей, світу, слова. Мабуть, вона і є тим моторчиком, який рухає і дає можливість діяти «Безкоштовним курсам української мови» уже декілька років. Aнастасія Розлуцька окреслила механізми, за якими організовується робота курсів у різних містах, розповіла про інші проекти курсів, зокрема, Книжковий форум на колесах, та наголосила на проблемних моментах даних проектів.

Другого дня зранку усіх заскочив дощ і похмуре небо. Але настрій волонтерів погода не зіпсувала. Відтак, викладачі курсів попрацювали інтенсивно й багато встигли. Зокрема, обмінялися досвідом та обговорили проблеми, які виникають у волонтерів при викладанні, заслухали доповіді колег. З’ясувалось, що найефективнішим на заняттях є комплексний українознавчий підхід, який дає можливість не лише навчати граматики й правопису, а ознайомлювати слухачів із українською культурою та важливими віхами історії. Оксана Муравльова, координаторка та викладачка з Краматорська, поділилася досвідом роботи розмовного клубу «Файно» – потужним просвітницьким і соціальним проектом; викладачка з Херсона Лілія Віжічаніна розповіла, як вона на заняттях знайомить слухачів із класичною та сучасною українською літературою. Цікавими методичними вправами поділились викладачі Мирослава Косар, Олена Ольшанська, Надія Зубатюк та Галина Синєока.

Ввечері учасники семінару провели Марафон читання вголос. Нову новелу презентувала письменниця Ольга Деркачова, власні поезії прочитали поетки Олена Ольшанська, Тетяна Шептицька, Галина Гевків та Леся Скорик. Свої переклади Редьярда Кіплінга представила Галина Синєока, а інші викладачі-волонтери декламували улюблені поетичні та прозові твори українських авторів. Захід був світлим і романтичним.

День третій був народознавчим і пізнавальним. Позаяк чимало учасників семінару вперше відвідали Карпати, то організатори ознайомили усіх присутніх з історією та природою бойківського краю. Місцевий краєзнавець, автор книжок про Турківщину – Ярослав Тирик оповів про особливості місцевої говірки, поінформував про різні версії походження етнонімів «гуцули», «лемки», «бойки», розказав про місцеві легенди та перекази. Незабутнє враження справили турківські коломийки, в яких прослідковується змагання, а подеколи й ворогування між сусідніми селами. Опісля лекції-зустрічі на учасників семінару чекала пізнавальна гра-вікторина. Учасники були поділені на п’ять команд. Для перемоги потрібно було пройти п’ять турів. Питання стосувалися історії України та фактів із життя відомих українців, знання діалектних особливостей української мови та персонажів й сюжетів української літератури. Попри те, що фінішувала з великим відривом одна команда, усі залишились задоволеними. Гра дозволила не лише оновити знання, але й отримати нові відомості з української культури, а також взяти на озброєння методичні підходи для майбутніх занять із слухачами. Команда переможців в подарунок отримала книжки.

День четвертий виявився не менш насиченим. Перед викладачами й координаторами курсів виступили як їх колеги-волонтери, так і запрошені лектори. Тетяна Шептицька, науковець, заступник директора Меморіального заповідника «Биківнянські могили» розповіла про механізми й перебіг «Великого терору», політику радянської влади, спрямовану на знищення української творчої, адміністративної та наукової еліти, та заповідника Биківня як символічне місце пам’яті й місце масових поховань багатьох представників «Розстріляного відродження» – жертв сталінських репресій. Координаторка курсів у Тернополі та науковець Наталя Гавдида доповіла про непростий життєвий шлях Богдана Лепкого, його малярські спроби, стосунки з відомими художниками та драматургами й ремінісценції їх робіт чи думок у його творах. Після Тараса Шевченка в українській літературі не було поетів-малярів. Цю традицію продовжив лише Богдан Лепкий.

Ігор Папуша, коуч-тренер, ознайомив присутніх із застосуванням коуч-підходу при викладанні української мови, викликав дискусію та жваве обговорення. Принагідно з’ясувалось, що багато викладачів інтуїтивно використовують у своїй практиці окремі елементи даного підходу, який дозволяє допомогти подолати страх у слухачів курсів перед мовленням.

Викладачка з Києва Яна Сабляш підготувала доповідь про корисні веб-ресурси та переліки методичної й художньої літератури, котрі можна використовувати на заняттях.

Мар’яна Добоні, викладачка з Києва, поділилася цікавими вправами та прикладами комунікативної методики з вивчення української мови.

День п’ятий. Останній. Галина Гевків, яка щодня проводила для волонтерів ранкову руханку, провела лекційне заняття про мову комп’ютерів і про те, як вони комунікують поміж собою. Юрій Кучерявий, продюсер документальних фільмів, поет і філософ, зачепив за живе аудиторію оригінальними міркуваннями щодо культури читання. Статистика й прогнозування чудово демонструють пряму залежність майбутнього розвитку будь-якої держави від накладів книжок, фінансування бібліотек і поширення читацької культури серед населення. Є над чим замислитись.

Наостанок Оля Андрусенко та Олена Ольшанська провели майстер-класи з медитативного малювання та літературної вправності («Півгодини на шедевр»).

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *