5 квітня відбудеться позачергова сесія Львівської обласної ради. Основним пунктом порядку денного є одне кадрове питання. В чорновиках воно сформульовано нейтрально як звіт першого заступника голови ради. Насправді більшість вчинить спробу остаточно монополізувати владу у Львівській обласній раді.

Одразу наголосимо, йдеться про більшість, яку сьогодні у раді представляє безпосередньо голова місцевого парламенту, представник Блоку Петра Порошенка  Олександр Ганущин.

Отож, для концентрації влади в одних руках залишилося зробити незначний крок – усунути з посади першого заступника голови ради, представника «Самопомочі» Парасковію Дворянин. Не можна стверджувати, що вона становила якусь велику перепону для інтересів перших персон області, однак її активність та завзятість щонайменше  робили ці спроби явними та публічними для громади. Відтак, заміна Дворянин на більш лояльну особу принаймні мала б зупинити постійний витік інформації.

Однак хай як легкою ця битва видається для проводу облради, вона такою не буде. Очільник партії «Самопоміч» Андрій Садовий, вочевидь, добре розуміє, що Львівська область є показовою щодо монолітності та міцності позицій його політсили в очах інших активістів у всій Україні. Відтак, реакція на намагання змістити далеко не останню людину в партійній ієрархії буде мати широкі наслідки у настроях симпатиків партії.

Тому Андрій Садовий мав би ретельно підготувався до майбутньої битви. Адже зрозуміло: якщо здати політичні позиції в своїй вотчині, на Львівщині, то це означатиме дати сигнал усім своїм соратникам, що в разі серйозної атаки захищати представників «Самопомочі» банально нікому. Таким чином Львівська обласна рада стане не просто полем битви, а експериментом  для всієї України.

При цьому стратегія захисту Андрія Садового може виявитись простою та ефективною. Особливо якщо вдатись до звичайної математики: достатньо вибити одного гравця і весь пасьянс очільника облради Олександра Ганущина щодо зміщення Парасковії Дворянин з посади заступника не складеться.

Скажімо, «слабкою ланкою» пасувало б обрати фракцію «Громадянської позиції» в Львівській обласній раді. Численні зустрічі за кавою в рестораціях Києва та Львова за  участі Садового та Гриценка – чи мали б вони пройти даремно. Основний аргумент, до якого представники Гриценка змушені були б дослухатись, полягає в тому, що впливи партії в Львівській міськраді є важливішими, аніж добрі стосунки з головою облради. Простіше кажучи, а чи не відбувся розмін інтересів секретаря міськради на впливи в обласній раді. Перед Гриценком, звичайно ж, в дружній формі могли поставити  ультиматум: якщо «Громадянська позиція» підтримає війну з представником «Самопомочі» у Львівській обласній раді, то на місце Анатолія Забарила знайдеться достатньо охочих з числа більш лояльних обранців.

Достоту невідомо, чи все сталося саме так і чи полковник у відставці зрозумів все правильно. Але представників «Громадянської позиції» нема серед підписантів від фракцій під зверненням про звіт, що мав би привести до відставки Парасковії Дворянин. Якщо ж додати до голосів «Громадянської позиції» ще й депутатів від «Свободи» та, власне, від «Самопомочі», то плани очільника Львівської обласної ради щодо усунення Парасковії Дворянин стають доволі примарними.

Більше того, за таких умов операція «відставка Дворянин»  виглядає як чергова спроба примусити опальну «Самопомочі» до миру в облраді. Тобто, на результативність відставки не мали б розраховувати навіть її ініціатори. В іншому випадку питання в порядку денному звучало б не як «інформація про діяльність», а набагато жорсткіше.

Словом, єдиним бенефіціаром, вочевидь, провальної операції, скоріш за все, виявиться, власне, очільник «Самопомочі» Андрій Садовий, який доведе своїм адептам, що здатен відстоювати їх позицію, права та інтереси.  Адже якщо цього не зробити у Львівській області, де є всі можливості для маневру (насамперед маємо на увазі взаємну залежність обласної та міської рад), то де гарантія, що завтра, коли почнуться справжні політичні репресії, в Андрія Садового вистачить стійкості та духу, щоб не зрікатися своїх соратників.

А посилення політичного тиску на «Самопоміч» – воно неминуче, особливо якщо амбіції Андрія Садового справді сягають президентського крісла. Але тоді вже йтиметься не про дрібні кадрові питання.

Андрій Возний.

http://galinfo.com.ua/news/prograshnyy_blitskryg_ganushchyna_256640.html

Схожий запис

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *